MedUkrPro.ru

Закономірності поширеності злоякісних новоутворень - загальна онкологія

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ злоякісних новоутворень. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ДАНИХ ПРО ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

Історичні відомості про поширення злоякісних новоутворень відносяться до XVI ст., Коли в Саксонії (м Шнеєберг) було відзначено більш часте виникнення пухлин у шахтарів у порівнянні з робітниками інших спеціальностей. У Лондоні в 1728 р була зроблена перша спроба реєстрації хворих на рак. У XIX ст. був опублікований ряд робіт, що характеризують деякі закономірності смертності населення від злоякісних новоутворень. Відсутність положення про обов`язкову реєстрацію, вкрай низький рівень забезпеченості населення лікарями не дозволяли отримати досить надійні дані для оцінки частоти поширення пухлин.
На початку XX ст. в Росії були зроблені спроби вивчення захворюваності та смертності населення від раку. Директор Петербурзької Еленинской лікарні для бідних жінок, що страждали онкологічними захворюваннями, А. П. Єремич (1914) писав у «Лікарської газеті»: «У нас відсутня статистична розробка цього захворювання. Ми досі не знаємо навіть приблизно, скільки є ракових хворих в Росії ». Перші роботи по статистиці злоякісних пухлин були проведені П. І. Тіхова, Л. Л. Левшин, А. С. Мануйлова, С. А. Новосельський, В. Н. Мамоновим, А. В. Говоровим, Н. Г. Тоічкіним і І. Е. Гаген-Торном.
У довоєнний період, на початку 20-х років, після введення в містах СРСР обов`язкової реєстрації причин смерті з`явилася можливість проведення наукового аналізу даних про смертність населення країни від раку різних локалізацій.
Я. М. Брускин (1936), проводячи оцінку смертності населення країни, вказував, що в СРСР від раку помирає від 92 до 108 осіб на 100000 населення, а всього 150000-170000 осіб на рік. До цього часу відносяться класичні розробки А. М. Меркова (1940) за статистикою пухлин, в тому числі і географічне вивчення розподілу раку на Україні.
Після введення з 1953 р повсюдної реєстрації хворих на рак та інші злоякісні захворювання на всій території СРСР з`являються і перші роботи по статистиці захворюваності [Мац Д. І., 1955 Вепхвадзе К. Ф., 1956- Серебренников К. С., 1957- Чаклин А. В., 1960, та ін.].
Особливе значення для підвищення якості отримуваних відомостей мало поступове впровадження в практику ідей централізації обліку. Перші кроки в цьому напрямку були зроблені в Латвії, Естонії, Білорусії.
На основі великого числа розробок про частоту поширення злоякісних новоутворень з`явилася можливість здійснити в широких масштабах епідеміологічні дослідження [Чаклин А. В., 1963].
У 70-х і початку 80-х років проведена велика робота по перекладу всієї статистичної онкологічної інформації по країні на автоматизовану обробку. Видані збірки «Злоякісні новоутворення р СРСР» (1980, 1983), в яких представлені великі статистичні дані про поширеність в СРСР злоякісних пухлин за період з 1970 по 1980 р Спільно з МАИР здійснено випуск монографії «Cancer incidence in USSR» [1982, 1983 ].

Спільно з країнами - членами РЕВ проведені комплексні розробки вивчення основних закономірностей поширеності раку. Підсумком багаторічної плідної роботи з`явився вихід у світ в 1980 р колективної монографії «Протиракова боротьба в країнах - членах РЕВ» (під ред. Н. П. Напалкова і Ш. Екхардта), в якій значне місце відведено характеристиці захворюваності і смертності від злоякісних новоутворень населення Болгарії, Угорщини, НДР, Монголії, Польщі, СРСР, Чехословаччини. До числа великих зарубіжних видань за статистикою раку слід віднести 5 випусків МАІР «Cancer incidence in five continents», 3 спеціальних огляду США, підготовлених раковим інститутом, останній з яких «Third National Cancer Survey: Incidence date» опублікований в 1975 р В тому ж році видано атлас смертності населення США від різних форм раку за період 1950 - 1969 рр. Систематично видаються «Щорічники ВООЗ» про смертність населення в різних країнах, в тому числі і від злоякісних новоутворень. Спеціальні статистичні збірники, що характеризують поширеність злоякісних новоутворень, періодично видаються в Бразилії, Данії, Канаді, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Швеції, Японії та деяких інших країнах. Однак в переважній більшості країн необхідно провести величезну роботу по вдосконаленню систем реєстрації випадків злоякісних новоутворень, методичних прийомів, аналізу великої статистичної інформації про онкологічних хворих, а головне - оперативному використанню цієї інформації в системі протиракових заходів.
Зарубіжні статистичні дані свідчать, що злоякісні новоутворення є проблемою першорядної важливості для країн Європи, Північної Америки та деяких інших держав, де рак відноситься до другої причини смерті, поступаючись першим місцем лише захворювань серця. У Центральній і Південній Америці та Африці рангове положення злоякісних новоутворень інше. Рак відноситься до 3-й причини смерті в Панамі, до 4-ї - в Парагваї, до 5-ї - в Мексиці, до 6-ї - в Маврикії. У цих країнах провідними причинами смерті залишаються пневмонія, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, захворювання серця, судинні ураження мозку.
В СРСР, як і в інших економічно розвинених країнах, злоякісні новоутворення займають друге місце (15 - 23%) в загальній структурі смертності, поступаючись першим смертності від серцево-судинних захворювань. Це наочно свідчить про зростаючу актуальність проблеми боротьби із злоякісними пухлинами. Показники смертності населення США від злоякісних новоутворень в розрахунку на 100000 населення в 1950 і 1976 рр. становили відповідно 141,2 та 175,8- в Англії - 197,0 і 255,4- в Японії - 78,9 і 125,3. Зростання смертності населення від злоякісних новоутворень відбувається, в основному, за рахунок раку легені, молочної залози і прямої кишки.
В даний час по різних країнах рівні онкологічної захворюваності істотно розрізняються. Для економічно розвинених країн показник захворюваності населення на злоякісні новоутворення коливається від 200 до 400 на 100000 жителів: найбільш характерний показник, що знаходиться в межах 250 -270 ° / 000о. За експертними даними і матеріалами окремих ракових регістрів країн, що розвиваються, тут щорічно виявляється на 100000 населення близько 100 випадків злоякісних пухлин. Відомо, що 75% населення Землі припадає на країни, що розвиваються, тому з 4763 млн. Жителів планети в 1984 р злоякісними пухлинами захворіло 6,7 млн. Чоловік, померло не менше 4,5 млн. Хворих. Якщо прийняти індекс відносини контингентів онкологічних хворих до числа вперше захворілих на рак в середньому для жителів земної кулі рівним 3 (для СРСР він дорівнює 4), то чисельність контингентів онкологічних хворих становить понад 20 млн. Чоловік. Важливо підкреслити особливості санітарно-демографічних змін серед населення країн, що розвиваються. Вони пов`язані насамперед з різким падінням дитячої смертності та смертності від інфекційних захворювань і як наслідок - тенденцією істотної зміни як демографічної структури населення, так і структури смертності, що позначиться в першу чергу на помітному збільшенні частоти злоякісних пухлин.
З огляду на сучасні демографічні тенденції в світі і характер динаміки захворюваності населення, ми вправі очікувати, що до початку XXI ст. навіть при середньому рівні онкологічної захворюваності на земній кулі щорічно буде реєструватися близько 10 млн. нових випадків захворювань населення злоякісними пухлинами. Очевидно, що зростання онкологічної захворюваності буде відбуватися, в основному, за рахунок раку легенів у чоловіків, пухлин прямої кишки у чоловіків і жінок, раку молочної залози і тіла матки у жінок. Чисельність же контингентів хворих на злоякісні новоутворення складе близько 30 млн. Чоловік.
У зв`язку з тим, що реєстрація померлих в різних країнах поставлена значно краще, ніж реєстрація хворих на злоякісні новоутворення, для оцінки поширеності раку все ще доводиться в багатьох випадках користуватися показниками смертності.
У табл. 14 представлені останні з наявних по країнам відомості про смертність населення від злоякісних новоутворень, опубліковані ВООЗ в 1983 - 1985 рр.
Зведені статистичні матеріали про захворюваність населення різних країн на злоякісні новоутворення по підлозі представлені в табл. 15.
При зіставленні динаміки показників онкологічної захворюваності та смертності по окремим територіям перш за все необхідно бути впевненим у надійності системи реєстрації.
Зіставлення стандартизованих показників смертності за період з 1950 по 1973 р по 21 країнах показало справжній зростання смертності від злоякісних пухлин у чоловіків і стабілізацію її у жінок. Необхідно зауважити, що збільшення смертності у чоловіків зафіксовано від 9% в Норвегії до 99% в Португалії, від 10 до 30% онкологічна смертність чоловіків зросла в Австрії, Англії та Уельсі, Ізраїлі, Канаді, Новій Зеландії та Північної Ірландії.
ТАБЛИЦЯ 14. Смертність населення деяких країн від злоякісних пухлин
(На 100000 населення відповідної статі) *


Країна

рік

всього

чоловік
чини

жінки

Австрія

1983

249,3

262,1

237,8

Англія і Уельс

тисяча дев`ятсот вісімдесят дві

263,2

286,1

241,4

Болгарія

1983

157,2

187,1

127,6

Угорщина

+1984

267,4

309,3

228,1

Греція

тисячу дев`ятсот вісімдесят один

170,8

212,0

131,1

Данія

тисяча дев`ятсот вісімдесят дві

274,2

292,4

256,5

Італія

1980

213,5

257,6

171,4

Канада

тисяча дев`ятсот вісімдесят дві

170,4

191,7

149,4

Польща

+1984

179,0

205,7

153,5

Норвегія

1983

227,4

248,8

206,5

Румунія

1983

128,1

145,8

110,9

США




тисяча дев`ятсот вісімдесят дві

187,4

207,9

168,0

Фінляндія

1983

197,1

215,9

179,4

Франція

1980

231,5

283,0

182,0

ФРН

+1984

259,6

270,5

249,6

Чехословаччина

1983

231,8

272,4

193,3

Швеція

тисяча дев`ятсот вісімдесят дві

233,0

244,9

221,3

Югославія

тисяча дев`ятсот вісімдесят дві




135,2

156,9

114,0

Японія

+1984

152,5

182,3

123,7

* World Health statistics annual. WHO, 1984. Geneva, 1983, 1984, 1985.

ТАБЛИЦЯ 15. Захворюваність населення деяких країн на злоякісні новоутворення
(На 100000 населення відповідної статі) *


країни

рік

чоловік
чини

жінки

Англія і Уельс

1975;

1 977

406,5

367,4

Болгарія

1 974

234,6

199,7

Угорщина

1973 -

1 977

199,5

171,8

НДР

1973 -

1 977

355,6

363,4

Канада (Квебек)

1973 -

1 977

253,8

235,1

Куба

1973 -

1 977

167,2

132,4

Норвегія

1973 -

1 977

333,1

317,6

Польща (Краків)

1973 -

1 977

251,3

265,4

Румунія (Клутьє)

1974 -

1978

233,4

214,9

США (Коннектикут) **

1973 -

1 977

359,6

350,9

Фінляндія

1971 -

1976

278,5

249,0

ФРН (Гамбург)

1973 -

1 977

427,2

415,6

Чехословаччина

1973 -

1 977

241,5

216,0

Швеція

1971 -

+1975

384,9

374,0

Югославія (Словенія)

1973 -

1976

264,1

240,3

Японія (Міягі)

1973 -

1 977

205,1

165,0

Це в основному країни з добре налагодженою системою реєстрації раку.

* Складено за: World Health Statistics Report, 1974, 7 Cancer Incidence in Five Continents, v. IV., Lyon, 1982. Протиракова боротьба в країнах - членах РЕВ (1980).


** США - без новоутворень шкіри (173).

Зовсім інша картина динаміки онкологічної смертності жінок за цей же 23-річний період. Збільшення смертності від раку відзначено тільки в 10 країнах, причому в 5 з них (Австрія, Англія і Уельс, Ізраїль, Нова Зеландія і Японія) збільшення за весь період склало менше 5%. Різке зростання смертності від злоякісних новоутворень зареєстрований в Португалії (60,4%), в основному це збільшення відноситься до першого десятиріччя, і його можна майже повністю віднести за рахунок поліпшення обліку. Стійке зниження стандартизованих показників смертності жінок від злоякісних новоутворень (більш ніж на 10%) відбулося в Норвегії, Фінляндії, Швейцарії, т. Е. В країнах, які мають протягом багатьох десятиліть добре налагодженою системою реєстрації та машинної обробки відомостей про померлих від раку.

Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Закономірності поширеності злоякісних новоутворень - загальна онкологія