MedUkrPro.ru

Ендоскопічна семіотика захворювань в урології - посібник з клінічної ендоскопії

Уретроскопія дозволяє розпізнати специфічні і неспецифічні запальні процеси, які характеризуються гіперемією слизової оболонки, ін`єкція її судин, кровотечею. При далеко зайшли запальних процесах звертає на себе увагу матовість слизової оболонки, абсолютно позбавленої блиску і вологості. При лейкоплакії уретри за рахунок хронічного ураження слизової оболонки на поверхні утворюються сірувато-білі бляшки внаслідок її кератинізації. Уретра може дивуватися як обмежено, гак і на значному її протязі.
При надмірному збільшенні препаратами срібла, які застосовуються при лікуванні захворювань уретри, передміхурової залози, сечового міхура, може розвинутися ураження уретри, зване аргіроз уретри: слизова оболонка сечівника покрита плямами синювато-чорного кольору неправильної форми, іноді на всьому протязі.
Основний локалізацією є зона лакун Морганьи і запалених залоз Літрі. Концентричне звуження уретри білястого кольору з повною аваскулярізаціі і темним точковим отвором характерно для стриктури уретри.
Первинний рак уретри може протікати під виглядом уретриту, і тільки своєчасна уретроскопия і біопсія дозволяють вчасно встановити правильний діагноз. При уретроскопии можна виявити новоутворення двох типів: папілярний, що нагадує цвітну капусту, або інфільтруючих, горбисте, місцями виразки.
Уретроскопія дозволяє виявити поліпи і кондиломи, що локалізуються в сечівнику. До теперішнього часу накопичений великий досвід застосування уретроскопии в діагностиці захворювань уретри, при яких уражається насіннєвий горбок. При іригаційної задньої уретроскопии вдається виявити характерне для аденоми передміхурової залози збільшення її середньої і бічних часток (рис. 5.8).
Після аденомектоміі при порушенні сечовипускання в пізньому післяопераційному періоді вдається виявити клапани задньої уретри, відірваний насіннєвий горбок, «предпузирь». При злоякісному ураженні передміхурової залози зона насіннєвого горбка насилу диференціюється, часто порушений замикальний ефект сфінктерів сечового міхура, слизова оболонка грязносерого кольору. При хвороби Маріона (обструктивному ураженні шийки сечового міхура) відзначається концентричне звуження в області шийки сечового міхура при виведенні інструменту в задню уретру з сечового міхура (рис. 5.9).
Характерним для запального процесу в сечовому міхурі є набряк слизової оболонки, дилатація її судин, наявність петехій. Слизова оболонка сечового міхура червоного кольору з фіброзно-гнійними вогнищами і виразками, кровоточить при легкому дотику інструменту (рис. 5.10).
Для специфічного туберкульозного ураження сечового міхура характерні втягнуте кратероподібне гирлі сечоводу, просовідние туберкульозні горбки в місцях поділів судин, туберкульозні виразки на слизовій оболонці міхура. При туберкульозному піонефрозе може відзначатися виділення сирнистий мас і густого гною з гирла сечоводу.
Камені сечового міхура легко виявляються під час цистоскопії (рис. 5.11). За характером поверхні і забарвленням конкрементів можна припустити їх хімічний склад. Так, оксалати - шипоподібні, темно- коричневого кольору, урати - гладкі, світло-коричневі, фосфати - гладкі, білого кольору, легко піддаються літотрипсії. Камені сечового міхура викликають і підтримують перебіг хронічного запального процесу. Іноді вдається побачити зрощення в гирлі сечоводу.
За допомогою цистоскопії можна діагностувати помилкові і істинні дивертикули (рис. 5.12). Вхід в дивертикул має вигляд складчастої окружності з темним тунелем. За допомогою спеціальної оптики можна оглянути його стінок, так як іноді в ньому можуть ховатися новоутворення. Наявність пузирноректальних, міхурово-кишкових свищів і їх локалізацію уточнюють за допомогою цистоскопії. Вона дозволяє виявити папілярну пухлина міхура відділу сечоводу, наявність новоутворень в сечовому міхурі, їх розміри і локалізацію. У більшості випадків за видом новоутворення можна висловити припущення про ступінь його злоякісності. Папіломи мають тонку ніжку і деревоподібна будова.
Для раку сечового міхура характерно широке підставу, нерівна поверхня з ділянками некрозу і крововиливами (рис. 5.13).
Трабекулярную слизової оболонки сечового міхура з безліччю помилкових дивертикулів є ознакою, що підтверджує наявність инфравезикальной обструкції різної етіології.
Зроговіння слизової оболонки сечового міхура або лейкоплакія, характеризується наявністю розкиданих по слизовій оболонці сріблясто-білих безсудинних бляшок.
Цистоскопія дозволяє виявити джерело кровотечі і локалізацію ураження при виділенні крові з певного гирла.
Аденома передміхурової залози, цистит, хвороба Маріона

  1. Уретроскопія. Аденома передміхурової залози: видно петля.
  2. Цістоуретроскопія. Хвороба Маріона: видно шийка сечового міхура і різке звуження внутрішнього сфінктера.
  3. Цистоскопія. Гострий цистит.
  4. Цистоскопія. Камінь сечового міхура.
  5. Цистоскопія. Дивертикул сечового міхура.
  6. Цистоскопія. Злоякісна пухлина сечового міхура.

НЕВІДКЛАДНА ендоскопії




В екстрених випадках часто потрібне проведення термінового ендоскопічного дослідження або маніпуляції. Макрогематурия є показанням до екстреної цистоскопии для з`ясування джерела кровотечі. Найбільш частою причиною кровотечі бувають пухлини сечового міхура і злоякісні новоутворення нирок, в цьому випадку вдається визначити сторону ураження, що дозволяє цілеспрямовано обстежити хворого.
-Розширені вени сечового міхура також можуть бути джерелом макрогематурии. Огляд задньої уретри дозволяє виявити кровоточать новоутворення. При виявленні новоутворень сечового міхура і задньої уретри можна зробити прицільну біопсію під контролем зору і скласти план обстеження і лікування в залежності від стадії захворювання.
Для диференціальної діагностики правобічної ниркової коліки і гострого хірургічного захворювання органів черевної порожнини гострий апендицит) виробляють хромоцистоскопію. Непорушений пасаж сечі свідчить про відсутність урологічного захворювання.




Під час оперативного втручання на нирці іноді виникає необхідність в екстреному огляді чашечно-мискової системи, для уточнення джерела кровотечі, виявлення папиллярной пухлини і взяття матеріалу для гістологічного дослідження. При наявності множинних дрібних конкрементів, що локалізуються в чашечках, для профілактики їх міграції в післяопераційному періоді і виникненні гострого пієлонефриту проводять іригаційну піелокалікоскопію під контролем зору гнучким інструментом, який проводять по спеціальному каналу.

Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Ендоскопічна семіотика захворювань в урології - посібник з клінічної ендоскопії