MedUkrPro.ru

Наркоз - клінічна реоенцефалографія

Т. П. Жукова (1953), Б. Н. Клосовскі і Е. Н. Космарская (1961) встановили, що початкова фаза медикаментозного сну характеризується зменшенням кровонаповнення півкуль головного мозку, а під час найбільш глибокого сну кровонаповнення мозку значно зростає.
Речовини, які пригнічують діяльність нервової системи, що застосовуються в хірургії для наркозу, мають здатність помітно знижувати інтенсивність тканинного дихання в мозку (Kety, 1950 McJlwain, 1962). Так, при тіопенталовим наркозі інтенсивність тканинного дихання в мозку зменшується на 35% в порівнянні з нормою, що супроводжується, згідно з даними McJlwain, деяким розширенням судинного русла мозку і, отже, посиленням швидкості кровотоку. У той же час Pierce, Lambersten з співавт. (1962) спостерігали зменшення мозкового кровотоку у людей після введення тіопенталу приблизно на 50% від нормального рівня. Такий ефект тіопенталу зазначені автори намагаються пояснити його безпосереднім впливом не тільки на тканинний обмін, але і на гладку мускулатуру судин, оскільки смужка гладких м`язів аорти кролика в експерименті скорочується від тіопенталу і, крім того, він підсилює вазокострікторний ефект норадреналіну. Wollman і Craighead (1965) пояснюють зменшення мозкового кровотоку під впливом тіопенталу і закису азоту зниженням напруги СО2, так як в їх спостереженнях у здорових добровольців при відсутності падіння напруги вуглекислоти мозковий кровотік залишався під час наркозу на нормальному рівні. Ці дані про вплив наркозу на мозковий кровообіг отримані за допомогою газоаналітичного методу.
Тривале спостереження за станом мозкового кровообігу стало можливим завдяки РЕГ. Однак, як цілком обгрунтовано зазначає Jenkner (1962а), оцінка РЕГ-змін під впливом наркозу значно ускладнюється, тому що саме оперативне втручання і гіпервентиляція в зв`язку з штучним диханням також можуть впливати на мозковий кровообіг. Тому про вплив того чи іншого наркотику на мозковий кровообіг можна судити лише під час вступного наркозу, т. Е. До початку оперативного втручання.
У наших спостереженнях негайно після внутрішньовенного введення тіопенталу наступало зменшення амплітуди РЕГ на 40% (при зниженні напруги СО2 до 18,3-22,1 мм рт. Ст.), Що вказує на помітне зменшення кровонаповнення мозку і гіпокапніческіе природу цього феномена. М. І. Кузін, Г. О. Лур`є, Е. А. Богданова і В. С. Сачков (1965), Г. О. Лур`є (1965) під час гексеналового вступногонаркозу також спостерігали значне зменшення амплітуди РЕГ-хвиль, що вказує на зниження мозкового кровотоку, що, на їхню думку, пов`язано з пригніченням кровообігу під впливом цього барбітурату.
Динаміка РЕГ під час самої операції, як цілком обгрунтовано підкреслюють ці автори, відображає вже вплив етапів знеболювання і характеру оперативного втручання на інтенсивність мозкового кровообігу. Останнє відповідало клінічними проявами гіпоксії внаслідок недостатньої вентиляції. Нарешті, М. І. Кузін з співавт. (1965) на підставі зіставлення даних ЕЕГ і РЕГ в ряді випадків вдалося відрізнити поглиблення наркозу за рахунок наркотику від погіршення стану хворого в результаті наростання гіпоксії і гіперкапнії.

Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Наркоз - клінічна реоенцефалографія